У поточному сезоні водного поло спостерігається чіткий поділ: лідери чоловічої Суперліги та жіночої Вищої ліги демонструють високу стабільність, тоді як в основній групі триває запекла боротьба за кожне очко. Президент Федерації водного поло України Олександр Свіщов аналізує підсумки останніх турів, відзначаючи прогрес молодих колективів та стратегічну роль клубів зі сходу, які попри тривалі перерви повернулися у водне поло. Більше у інтервʼю.
Чотири тури Суперліги позаду, і «Динамо» Львів залишається одноосібним лідером. Чи задоволені ви якістю гри, яку демонструє фаворит, та рівнем опору з боку інших учасників чемпіонату?
Результат «Динамо» цілком закономірний — команда системно готувалася і зараз демонструє найкращу ефективність. 12 перемог поспіль говорять самі за себе. Водночас ми бачимо, що рівень турніру зростає: за спиною фаворита розгортається серйозна боротьба за кожне очко. Для Федерації важливо, щоб лідери задавали високу планку, на яку могли б орієнтуватися інші колективи.
Зараз ми спостерігаємо щільну боротьбу за 2–3 місця між харківським «НТУ-ХПІ» та львівським КЗ ЛОР «ЛФКС-Акватіко». При цьому особлива увага прикута до команд зі сходу. Як вдається зберігати водне поло в таких містах, як Харків та Маріуполь?
Ми дуже цінуємо зусилля клубів зі сходу, які попри всі труднощі продовжують виступати на найвищому рівні. Харківський «НТУ-ХПІ» наразі є головним конкурентом динамівців, а маріупольська команда веде запеклу боротьбу з молодим львівським «Акватіко» за місце у трійці. Для нас важливо, що ці регіональні школи зберегли свій потенціал. Саме завдяки їхній участі ми маємо повноцінний та конкурентний чемпіонат, де кожна команда має шанс на медалі.
За підсумками трьох турів жіночої Вищої ліги Збірна Києва посідає першу сходинку з відривом у 6 очок. Як ви оцінюєте такий результат та рівень конкуренції з боку львівських «Амазонок»?
Збірна Києва наразі демонструє стабільну гру, здобувши 8 перемог у 9 матчах із показником +81 у графі м’ячів. Це свідчить про системну роботу тренерського штабу та високу індивідуальну майстерність гравчинь. Водночас львівські «Динамо-Амазонки» впевнено тримають другу позицію, і хоча між лідерами є певний розрив у очках, львів’янки залишаються головним конкурентом у боротьбі за титул. Таке суперництво лише додає динаміки всьому чемпіонату.
Особливу увагу привертає повернення до змагань команд Харкова та Донеччини. Як ви оцінюєте прогрес цих колективів та їхню роль у поточному сезоні?
Надзвичайно приємно, що Збірна Харківської області після трирічної паузи повернулася у чемпіонат і вже зараз впевнено посідає третю сходинку. Це свідчить про те, що харківська школа починає відновлювати свої позиції. Щодо Збірної Донецької області — це молода команда, яка лише будується, тому їм об’єктивно потрібен час для адаптації та зростання. Для Федерації підтримка цих колективів є стратегічним завданням, адже саме через таку ігрову практику ми формуємо кадровий резерв для національної збірної.
